заціпеніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заціпеніло — Присл. до заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпенілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заціпенілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
заціпеніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заціпенілий — рідко заці/плий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заціпенілість — лості, ж. Стан за знач. заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпеніння — я, с. 1) Стан за знач. заціпеніти. 2) біол. Стан різкого зниження життєдіяльності деяких видів тварин, зумовлений змінами у навколишньому середовищі (холодом, посухою і т. ін.) … Український тлумачний словник
заціплий — див. заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпнути — див. заціпеніти … Український тлумачний словник